The vampire casts no reflection

because its image is an affront to God.

Cardinal Siqueros

Тріщать кущі під лапою,

Міцною, волохатою:

Іде по лісі страшний звір,

В народі звуть його вампір.

І дуже страшно серед ночі

Поглянуть у вампіра очі:

Немов палаючі жарини,

Як подих чорний гільйотини,

Немов пекельний дотик Сатани

Твоє єство пронизують вони.

В очах вампіра – лютий голод,

Душі загубленої холод,

Безмежна пустота і запах смерті,

Жага відчути теплий подих жертви...

Ні мертвий, ні живий – дитина ночі,

Незгасне полум'я вселилось в його очі,

Не знає він жалю, не відчуває болю –

Похмура тінь з інстинктом волі,

Безсмертний дух, який блукає небесами,

Нічний мисливець за живими ще тілами.

Хто він? Яка його причина?

Слуга Диявола? Голодний звір?

Чи, може, дух людський? Душа,

Що заблукала мов дитина?

Народжений чи створений?

Існує чи живе? Вампір...

Чому безсмертний він?

Чому життя його постійне і нове?

Такий цікавий, дивний, загадковий...

Ув'язнений в нічних оковах.

Чому боги покинули його?

Чому без крові він не може жити?

За що покарано, навіщо і... чого

Не може голоду свого спинити?

Самотній, мовчазний і зраджений всіма,

Між смертю і життям,

Між вечором і ранком,

Невже існує він дарма?

За що страждає без кінця?

Чому не зустрічає він світанку?

08.2005