Невже він був злим чи просто черствим? Може, він виконував свій обов’язок? Може, він не міг поступити інакше? Можливо, так просто склались обставини... За що тоді його винити? Адже людина, яка живе за правилами і виконує свій обов’язок перед країною, в якій вона власне і живе, варта поваги і гідного ставлення інших людей. Хіба бути чесним, вірним, правильним – це злочин? Звичайно що ні...

Але, що ж тоді виходить? Люди, які живуть так, як це написано в усіляких там "законах", люди, які виконують свій обов’язок, часто потім страждають через це. Значить, коли ти правильний, чесний, вірний своїм обов’язкам і таке подібне, то за це ти ще можеш поплатитися?

Що ж тоді робити? Як бути "добрим" для всіх? І чи, взагалі, це можливо? Може, не завжди потрібно бути правильним, а значить таким, який легко контролюється і не має власної думки..? Для чого бути добрим і слухняним, коли можна бути поганим та злим, але при цьому бути щасливим?

Чи, може, краще піти на компроміс і спробувати бути правильним, але не завжди? Якщо неможливо бути добрим для всіх, то чому б не зробити так, щоб нормально тебе сприймала хоча б переважна більшість людей. Але.., чи це є можливим? І як знайти ту золоту середину між чесністю і брехнею, між вірністю і зрадою, між добром і злом, яка забезпечить нормальне ставлення оточуючих, особистий добробут та щастя..?

Цікаво,... а ця "золота середина" взагалі існує? І якщо так, то де ж її шукати..?

А як би ви вчинили на його місці? Може, він все зробив правильно, чи, може, помилився..? Спитати б у нього, як він оцінює свої дії,... але ж це неможливо... Може, вина його в тому, що він просто не мав власної думки і тому "сліпо" виконував свої обов’язки..? Чи, може, він свідомо зробив злочин і навіть не картав себе за це..?

То ким же він був? Злочинець, безжальний вбивця із сухим, "тобто страшно черствим і жорстоким" серцем чи, може, просто жертва обставин?

Цікаво, що відчував він в той день, коли виніс вирок людині, яку вважав злочинцем..? Чи спостерігав він, як засуджених прив’язують до хрестів? Про що він тоді думав,... в той день?

А якби він поступив інакше? Якби не виніс вироку? Як би тоді склалось його життя..?   

А, може, він просто не міг вчинити інакше? Може, такою була його роль в цьому світі? В такому разі він заслуговує на чи не найкраще ставлення, адже саме він подарував світу надію, саме завдяки йому люди отримали свого такого "страшно чистого" великомученика і "спасителя". Але за це йому ніхто не подякував, за це його просто ненавидять...

Зробили винним, чи не так? А засудженого злочинця піднесли вище, ніж це можна уявити... За що? Кого він врятував? Кількох голодних рибалок? Чи він просто подарував надію людству?

Надія.., віра... – що з них візьмеш, з цих абстракцій..? Нагодуєш голодних чи зцілиш невиліковно-хворих..? Коли дитина хоче їсти, коли вона голодна і холодна в буквальному розумінні, то чим її нагодуєш..? Надією..?